Урок-семінар

Семінар – один з видів навчальних занять, така форма організації навчання, при якій відбувається обговорення самостійно підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень. Семінарська форма навчання тісно пов’язана з риторикою, виникла в давньогрецьких та римських школах, де повідомлення учнів поєднувалися з диспутами, коментарями та висновками викладачів. Семінар на сучасному етапі являє собою таку форму диференційованого навчання, яка зберігає всі складові шкільного заняття і створює умови для підвищення творчої активності учнів. Семінари можуть використовуватись в системі знань будь-якого типу-вивчення художнього твору або історії та теорії літератури, розвитку зв’язного мовлення. В системі знань особливе місце займають семінари на повторення й узагальнення курсу світової літератури, а також за творами, рекомендованими для позакласного читання.

Учитель керує процесом творчого пізнання, вибираючи форму і тему семінару, даючи завдання, які відповідають рівню мислення і здібностям учнів. І якщо тема цікава, доступна, а учням є що сказати, якщо вони можуть вільно оперувати арсеналом знань і вміють вести діалог, тоді можна розраховувати на вдалий урок-семінар.

Форми семінарських знань можуть бути різними: практикум, прес-конференції, диспути, бесіди, „круглі столи”, симпозіуми, інтерв’ю. Підготовка заняття-семінару може складатись з таких завдань:

- оформлення наукових посилань, тематичних та бібліографічних карток;

- написання доповідей, рецензій, рефератів, анотацій та інших наукових досліджень;

- організація книжкових виставок та літературних екскурсій;

- відповіді на питання, запропоновані вчителем та підбір цитат;

- підготовка ( за рекомендацією вчителя) виразного читання уривків із твору, який вивчається.

Практикою проведення семінарів визначився такий шлях підготовки: учителем завчасно пропонується форма уроку і план обраної теми; визначаються різні аспекти обговорення значних проблем, види завдань (загальні, групові, індивідуальні), подається список літератури для ознайомлення та опрацювання; викладаються методичні рекомендації щодо роботи з книгою (план, тези, конспекти, реферат, складання тематичних карток)

Уроки-семінари як форма навчального процесу найчастіше проводяться у старших (9 – 11 класи) загальноосвітньої школи. Але навички самостійної роботи учнів можна розвивати, починаючи вже з 5 класу. Це можуть бути семінари за темами „Ти і я однієї крові” (Природа і людина в творах світової літератури) „Моя улюблена літературна казка”

У 5 – 7 класах учням пропонується самостійно знайти вірші або цитати з означеної теми й оформити у вигляді окремої сторінки книги, яка буде складатись з усіх учнівських робіт, - збірки поезій або спогадів. До уроку кожним учнем готується короткий виступ – маленьке повідомлення про автора поезії і виразне читання вірша на пам'ять. Після уроку діти самі оформлюють, укладають збірку. На підготовленому етапі учитель може також дати список рекомендованої літератури поетів чи письменників, аби полегшити пошуки, роз’яснити порядок підбору літератури, правила користування бібліографічними каталогами.

Семінар-практикум з літератури досить рідкісне явище, хоча виховання почуття до слова, навчання написання творів, рецензій, готування доповідей, робота над виразним читанням вимагають практикумів, де б учні могли здобувати і відпрацьовувати необхідні навички та вміння.

Можна провести семінар – практикум за темою „Сонет у світовій літературі” Мета даного семінару-практикуму – допомогти учням набути навичок та вмінь аналізувати сонет, його форми, розуміти пафос і місце в літературному процесі; вчити баченню досконалості поетичної форми і художніх засобів виразності, виховувати любов до поетичного слова. Учитель розподіляє індивідуальні завдання серед учнів: підготувати інформаційне повідомлення з історії та теорії європейського, російського та сучасного сонетів; оформити наочний матеріал із зразками сонетів авторів різних епох (Данте, Петрарки, В. Шекспіра, О. Пушкіна, А. Міцкевича, Г. Гайне, А. Фета, П. Верлена).

У старших класах багато оглядових тем, які містять матеріал, що знайомить учнів з процесом розвитку літератури в той або інший період даючи відомості про основні історичні, суспільно-політичні події, особливості розвитку науки і мистецтва. Такі заняття можна проводити у формі семінарів„круглих столів” з елементами уроки-лекції. Тоді вирішуються основні проблеми вивчення оглядових тем – краще запам’ятовується матеріал з історії та теорії літератури, а також велика кількість фактів, дат, імен, назв. Увесь зміст і структура семінару-„круглого столу” укладаються в такий план-схему, який можна застосовувати для будь-якого оглядового заняття – характеристики літературного процесу:

1. Основні історичні та суспільно-політичні події даного періоду.

2. Літературний процес: специфіка літератури, відображення в ній подій історичного і суспільного життя.

3. Роль літературних напрямів, течій.

4. Характеристика творчості окремих письменників.

5. Розвиток видів, жанрів літератури.

6. Журналістика. Літературна критика.

7. Розвиток мистецтва і науки в даний період.

„Круглий стіл” передбачає взаємо обмін інформацією, яка викладається і обговорюється в логічній послідовності з паралельним записуванням, конспектуванням або складанням схем чи таблиць. Доцільно проводити семінари-конференції, семінари-екскурсії. Такі уроки будуть доцільні за творами для позакласного читання. В основу семінару-конференції покладено прослуховування й обговорення доповідей. На підготовчому етапі визначаються доповідачі та опоненти. Інші учні знайомляться з темами доповідей, формулюють запитання.

Кiлькiсть переглядiв: 977