Поезія, ти пам'ять роду, ти свято!

2016-12-07

«Поезія, ти пам'ять роду, ти свято!»

(М. Пилатюк)

В бібліотеці Садової ЗОШ відбувся літературний захід «Поезія, ти пам'ять роду, ти свято!», метою якого було ознайомити учнів з життєвим шляхом і творчою спадщиною письменників свого населеного пункту, виховувати любов та повагу до рідної мови та поезії.

Учитель київщинознавства Прокопець Л. Ф., розпочинаючи зустріч. наголосила, що для кожної людини дорогоцінною скарбницею є рідний край, адже тільки рідна земля володіє дивною силою окрилювати і надихати, зворушувати глибини пам’яті. Літературно-мистецьке життя Київщини багате і різноманітне. Її чарівна природа, героїчна історія, працелюбний і талановитий народ, багата й родюча земля, дотепне народне слово сприяють появі самородків, якими пишається вся Україна. Багато майстрів слова дала нам наша рідна Баришівська земля. Славиться своїми письменниками і село Садове.

Учні ознайомились з життєвим шляхом і творчістю члена спілки письменників України Михайла Васильовича Пилатюка, жителя села, вчителя німецької мови (нині покійного). Перша книжка поета «Гуцулові птиці» побачила світ в 1972 році у видавництві «Карпати». Через 17 років у 1989 році видавництво «Молодь» випустило його другу поетичну збірку «Жайвороночку мій». Третя збірка «Матерія і мати» вийшла в 1998 році; видавець - редакція газети «Березанські відомості». В своїй поезії Михайло Васильович ділився роздумами про одвічні цінності людського життя: любов до свого краю, народу. Образ матері – один з провідних образів поетичних рядків митця, вона в центрі Всесвіту і є найдорожчим для кожного з нас:

Вона мені подарувала пісню –

А вищого у неї не було.

Вона подарувала мені щирість,

А глибшого у неї не було.

Вона подарувала Україну –

Дорожчого у неї не було.

Вона подарувала добре серце –

А більшого у неї не було.

В с. Садовому народилась, живе і працює вчителем української мови і літератури Лябук Ніна Дмитрівна, автор двох поетичних збірок: «Першоцвіт» та «Іду до тебе». У поезіях Ніни Дмитрівни звучать доброта і ніжність, теплота і щира задума, і піднесений настрій почуттів, непідкупний ліризм:

Кили тобі сумно – на мить зупинись,

В дитинство оглянься – і посміхнись.

Навчись дарувати лиш радість, добро –

Матимеш спокій, затишок, тепло.

Отож, коли сумно – не плач, не журись,

Згадай цю пораду – і посміхнись.

Перші спроби пера роблять і вихованці Лябук Н. Д. Серед них, зокрема, і учениця 7 класу Перепелиця Марія, яка, ще навчаючись у 3 класі, стала лауреатом обласного поетичного конкурсу «Зерна доброти». Юна поетеса пише про рідну землю та її природу, про своїх друзів та чарівний світ, що її оточує, про рідних, близьких. Дівчинка прочитала свої поезії, які вона готує для цьогорічного конкурсу «Зерна доброти»:

В нас сімейка невеличка:

Мама, тато, я й сестричка.

Сіра киця, вірний пес

І рогатий цап Олесь.

Кізка Лялька також є,

Молоко смачне дає.

Ось така у нас сімейка,

Невеличка, як в Омелька.

Житель Садового Тополюк Анатолій Григорович, член літературно-мистецького об’єднання «Дивосвіт» (м. Березань), пише щиро. душевно про своїх земляків, про рідний край, пише так, як уміє. У його доробку і гумор, і сатира, і роздуми про Вічне.

Перед учнями виступив житель села Микола Іванович Циханський, який познайомив школярів з своїм життєвим шляхом (поезія «Резюме»), прочитав поезії «Україні», «Кобзарю», «Моє село», «Калина».

На святі звучали твори місцевих поетів у виконанні Рибальченко Юлії, Глушака Олександра, Лисої Ірини, Моргун Ольги, Грицюк Діани, Куделі Ольги.

З виставкою творів письменників-земляків учнів ознайомила бібліотекар Матківська Л. В.

Закінчилась зустріч освідченням у безмежній любові до своєї маленької батьківщини: поезією Н. Лябук «Хай лине пісня над Садовим», яку майстерно прочитала учениця 7 класу Садловська Софія.

Для мене ти – найкраще в світі,

Село моє, земля моя.

Люблю тебе, як сонце й квіти,

Як ніжну пісню солов’я.

Директор школи Прокопець Л. Ф.